10:47:11

Проект плану об’єднання територіальних громад не враховує історичні передумови

Запропонований поділ Ямпільського району на три територіальні громади не лише не відповідає фінансовим можливостям, а і не враховує історичні передумови, що склались в регіоні.

Такий висновок можна зробити проаналізувавши багатовікову історію краю.

Ямпіль понад три з половиною сторіччя залишається адміністративним центром місцевої округи. Протягом цього часу містечко пережило не одну адміністративно-територіальну реформу, декілька разів втрачало своє адміністративне значення, але щоразу відновлювало його.

Це говорить не лише про міцні адміністративні, культурні, економічні зв’язки, що були сформовані між населеними пунктами, що зараз входять до Ямпільського району з його адміністративним центром, а і про доведену історією необхідність розміщення адміністративного центру саме в Ямполі.

Переконані, що було б непогано, якби місцеві лобісти нової адміністративно-територіальної реформи та розділу Ямпільського району на окремі територіальні громади не лише говорили про міжнародний досвід, а враховували або хоча б знали історію свого населеного пункту.

Ямпільська сотня

Вперше статус адміністративного центру Ямпіль отримав у 1653 році, ставши центром Ямпільської сотні – військового та адміністративного підрозділу Новгород-Сіверського полку. Вже у 1654 р. полк було ліквідовано, а склад сотні включили до Новгородської сотні Ніжинського полку.

У 1663 р. сотню відновили у складі щойно створеного Глухівського полку, але після його ліквідації у 1665 р. Ямпільську сотню розформували, передавши козаків і територію до Глухівської та Воронізької сотень Ніжинського полку.


Герб Ямпільської волості (за печаткою 1742 р.)


У 1668 р. гетьман П. Дорошенко відновив Новгородський полк разом з Ямпільською сотнею. Але вона проіснувала до кінця цього ж року і Д. Многогрішний повернув територію Ямпільщини до Ніжинського полку.

І. Самойлович у 1672 р. відновив Ямпільську сотню як одну із “засеймських” у складі Ніжинського полку і вона існувала цього разу довше – до Полтавської катастрофи 1709 р. – і була знову ліквідована.

Востаннє сотня була відновлена після смерті І. Скоропадського у 1722 році у складі знову ж таки Ніжинського полку. Далі Ямпільська сотня існувала до скасування полково-сотенної адміністрації Лівобережжя у 1782 р. Її територія відійшла Новгород-Сіверському намісництву.

Станом на 1750 р. до Ямпільської сотні входили такі населені пункти: Бачівськ (село), Білиця (село), Білоусівка (слобідка), Вінтерівка (слобідка), Гирине (село), Грем’ячка (село), Журавка (село), Івот (село), Імшана (село), Княжичі (село), Кореньок (село), Орлівка (село), Порохонь (село), Пустогород (село), Ромашкове (село), Руденка (село) Рудня (село), Середина Буда (село), Стягайлівка (село), Суходольщина (село), Улиця (село), Усох (село), Черняцьке (село), Шалимівка (село), Шатрище (село) Ямпіль (містечко).

Ямпільська волость

Після 1797 року Ямпіль став центром Ямпільської волості – найменшої одиниці адміністративно-територіального поділу в Російській імперії в сільській місцевості. На жаль цей період мало описано в історичній літературі.

Відомо, що Ямпільська волость на певному етапі історії входила до складу Глухівського повіту і об’єднувала 22 сільські общини.


Ямпільська волость. Фрагмент карти Глухівського повіту початку XX століття

Цікаво, що в ці ж роки на території сучасного Ямпільського району діяла ще одна адміністративно-територіальна одиниця – Марчихино-Будська волость, яка об’єднувала 18 сільських общин.

Ще одним підтвердження великого значення Ямполя для місцевої округи є те, що в ці роки в Ямполі розміщувався центр поміщицького маєтку Неплюєвих. Ця родина володіла у Глухівському повіті 25 тисячами десятин землі. З них 19 тисяч займав саме Ямпільській маєток.

Ямпільська волость проіснувала до адміністративно-територіальної реформи 1923-1929 років в СРСР, коли волосний поділ був ліквідований і замінений на районний.

Ямпільський район

З 1923 р. Ямпіль – районний центр спочатку Новгород-Сіверського, потім Глухівського, а пізніше – Конотопського округів, з лютого по жовтень1933 р. – Київської, з жовтня – Чернігівської області. З 1935 по 1939 рр. – райцентр Чернігівської, з 1939 р. – Сумської областей.


Ямпільський район. Фрагмент карти Сумської області 1975 р.

Цікаво, що у 1923 році при плануванні районів Чернігівською губернською адміністративно- територіальною комісією використовувалися природно-історичні умови, зручність сполучення з центром округу, той же вантажообіг та чисельність населення. У результаті зі 132 волостей виділилися 58 районів.

Ямпіль втратив статус районного центру у 1962 році і входив до складу
Середино-Будського і Шосткинського районів Сумської області. З 8 грудня 1966 Ямпіль знову став районним центром Сумської області, цей статус Ямпіль має і на сьогоднішній день.